Пропустити команди стрічки
Перейти до основного вмісту

 

 

Наукові проекти

НДР 0117U002361 (2017–2019)

«Протон-спряжений перенос електрона в гомолітичних реакціях фенолів у водних і водно-органічних середовищах»

Науковий керівник – проф. Шендрик Олександр Миколайович

Поле проекту – фундаментальні аспекти проблеми спряженого протон-електронного переносу (РСЕТ) в гомолітичних реакціях фенольних сполук (QHn) з антиоксидантною активністю (АОА) у найсприятливіших для природи і зеленої хімії водних середовищах. Буде досліджено елементарні реакції QHn з молекулярним киснем, пероксильними і ароксильними радикалами, радикалом 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилом (DPPH•); заміщеними фталімід-N-оксильними радикалами (X-PINO•), катіон-радикалом 2,2'-азінобіс(3-етилбензтіазолін)сульфонової кислоти (ABTS•+). Об’єктами радикального, електрохімічного та ферментативного окислення є QHn, у тому числі вперше синтезовані як моделі і аналоги природних кумаринів, флавоноїдів, лігнінів. Отримані експериментальні дані буде зіставлено з квантово-хімічними розрахунками електронних і термодинамічних характеристик реактантів методом диференціалу електронної густини (DFT) в пакеті “GAMESS US 13-64” і покладено в основу теоретичних моделей, узагальнень і висновків, інноваційних рекомендацій для розробки і добору ефективних антиоксидантів для водних середовищ, створення хінол-хіноїдних концентраторів енергії, переробки природних лігнінів за методами зеленої хімії тощо.

Публікації

НДР 0116U002519 (2016–2018)

«Регіоселективний синтез епоксидних сполук різної топології»

Науковий керівник – проф. Швед Олена Миколаївна

Фундаментальні дослідження взаємозв’язку між структурою реагентів (оксиранів, нуклеофільних реагентів, каталізаторів) та властивостями епоксидних матеріалів є основою створення новітніх полімерів та композитів, що відповідають сучасним вимогам електроніки, машинобудування, медицини. Проект спрямований на дослідження здатностіоксиранів оксіалкілювати карбонові кислоти, феноли, аміни тощо, що надасть змогу цілеспрямовано синтезувати мономери для створення нових епоксидних полімерів і композитів на їх основі. Використання мономерів різної морфології (лінійних, гіперрозгалужених) та інноваційних каталізаторів розширюватиме умови експлуатації епоксидних матеріалів з необхідним комплексом характеристик. Одержання матеріалів із наперед заданими характеристиками здійснюється за рахунок комбінування епоксидних полімерів із наповнювачами різної природи при варіюванні типу твердника і вмісту наповнювача в полімерній матриці. Методи експериментальної та комп’ютерної хімії надаватимуть можливість прогнозувати поведінку реагентів та створюватимуть передумови для закладання наукових засад для створення нових речовин і матеріалів із наперед заданими властивостями.

Публікації

НДР 0116U002521 (2016–2018)

«Поліоксомолібдати та поліоксовольфрамати з одно-, дво- та тризарядними катіонами металів для створення новітніх матеріалів»

Науковий керівник – проф. Розанцев Георгій Михайлович

Виконання проекту забезпечує: розробку методик синтезу солей поліоксовольфраматів і поліоксомолібдатів (гетерополігексаметалоніколатів, гетерополідекавольфрамолантанідатів, паравольфраматів Б, ундека- та декавольфраматів) із одно-, дво- та тризарядними катіонами металів у залежності від природи катіону та розчинника; встановлення будови та характеризацію властивостей солей; розрахунок термодинамічих характеристик реакцій комплексоутворення аніонів і поповнення термодинамічних баз даних; виявлення зон домінування окремих поліоксометалат-аніонів у водних, водно-органічних і фізіологічних розчинах; виявлення закономірностей між будовою та властивостями поліоксометалатів та використання їх з метою прогнозування; поповнення міжнародних структурних баз даних (ICSD, CCDC) параметрами кристалічної будови; встановлення закономірностей ізоморфних заміщень та впливу хімічного складу, умов синтезу, особливостей кристалічної структури на електрофізичні властивості твердих електролітів на основі молібдатів Nd5-xLnxMo3O16 і Ln2-xCdxMoO6-x/2, де Ln – La,Y та рідкісноземельні елементи (РЗЕ), характеризацію їх методами рентгенофазового і рентгеноструктурного аналізу (метод Ритвельда на полікристалах), скануючої електронної мікроскопії, інфрачервоної спектроскопії і імпедансу; визначення умов синтезу, меж ізоморфних заміщень, уточнення кристалічної структури (координати атомів, міжатомні відстані, розташування катіонів у різних кристалічних позиціях), електрофізичних властивостей.

Публікації