Історія факультету

Історія навчально-наукового інституту хімії (до 2018 року – хімічного факультету)

У 1964 році керівництво Донецької області вирішило перетворити промисловий Донбас на високорівневий культурно-науково-освітянський центр. Розпочалася робота у напрямку створення університету і у вересні 1964 року Донецький педагогічний інститут було перетворено на Донецький філіал Харківського державного університету ім. О. М. Горького.

Для Донбасу 1965 рік без перебільшення став визначним. У Донецьку створюється і відкривається перший в Україні Донецький науковий центр АН УРСР у складі Донецького державного університету, який було виокремлено з Харківського університету, фізико-технічного інституту з сектором хімії, обчислювального центру, Донецького ботанічного саду та Відділення економіко-промислових досліджень Інституту економіки.

Для забезпечення кадрами вищої кваліфікації цього конгломерату до Донецька запрошуються наукові школи на чолі з докторами наук з різних регіонів СРСР. Виділяються величезні фінансові та матеріальні ресурси, забезпечується підтримка з боку держави. Як приклад, у грудні 1965 р. на загальних зборах АН УРСР обирають одночасно чотирьох академіків: Архарова В. І. (рентгенометалофізик), Галкіна О. О. (фізик), Литвиненка Л. М. (хімік), Лопатинського Я. Б. (математик) і десятьох член-кореспондентів, які працюють у м. Донецьк:

  • фізики – Толпиго К. Б.,
  • математики – Харламов П. В., Суворов Г. Д., Гіхман Й. І., Данилюк І. І., Космодаміанський О. С.,
  • хіміки – Баранов С. М., Кучер Р. В.,
  • біологи – Щєпотьєв Ф. Л.

Ні до, ні після історія АН УРСР подібного не знала.

Газета «Социалистический Донбасс» від 21 грудня 1965 року писала з цього приводу: «17 декабря состоялась сессия общего собрания Академии наук УССР, на котором были избраны академики и чл.-корр. АН УССР из числа ученых, изъявивших желание работать в недавно созданном Донецком научном центре…».

 

Першим ректором університету було призначено академіка Леоніда Михайловича Литвиненка.

На цій посаді він працював до 1968 року.

Потім очолив Донецьке відділення Інституту Фізико-органічної хімії ім. Л. В. Писаржевського (ДВФОХ) НАНУ (Київ), яке у 1975 році переросло в Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії НАНУ. Останній носить сьогодні ім’я Л. М. Литвиненка.

Багато років поспіль Леонід Михайлович був головою Донецького наукового центру.

В університеті одразу було сформовано шість факультетів: історичний, філологічний, математичний, фізичний, біологічний та хімічний, який розташувався у так званому «третьому корпусі». Нині це міжнародний факультет, а тоді – школа залізничників № 32, яка потім переїхала в новобудівлю по пров. Орєшкова і перетворилася на відому у Донецьку фізико-математичну школу № 17. У приміщенні школи № 32 розмістилися кафедри неорганічної і органічної хімії, а також кілька лабораторій ДВФОХ. У корпусі фізичного факультету в правому крилі першого поверху розмістилися кафедра фізичної хімії і відділ радикальних процесів, у лівому крилі – кафедра вуглехімії і хімічної технології. Кафедра аналітичної хімії зайняла кілька приміщень на четвертому поверсі.

На початку роботи хімічного факультету було п’ять кафедр:
кафедра неорганічної хімії (перший завідувач Мохосоєв М. В., після нього – доценти Кривобок В. І., Кощєєв Г. Г., Груба А. І., професори Гетьман Є. І., Розанцев Г. М.);

Колектив кафедри неорганічної хімії (початок 1970-х років)

Колектив кафедри неорганічної хімії (початок 2000-х років)

Мохосоєв М. В.

Груба А. І.

Кривобок В. І.

Гетьман Є. І.

Кощєєв Г. Г.

Розанцев Г. М.

кафедру аналітичної хімії заснував і до кінця своїх днів був її завідувачем проф., акад. АН ВШ Шевчук І. О. Після нього кафедру очолила його учениця проф. Алемасова А. С. (на превеликий жаль, жоден з викладачів кафедри до Вінниці не переїхав, і її відновленням тут займається доц. Радіо С. В.);

• ідеологом, засновником і головою наукової школи кафедри органічної хімії був акад. Литвиненко Л. М., але він ніколи не був її завідувачем. Цю посаду обіймали доценти Кириченко А. І., Шаранін Ю. О., Савченко О. С., професори Олійник М. М., Богза С. Л. У Вінниці, до об’єднання кафедр, обов’язки завідувача виконувала проф. Швед О. М.

Колектив кафедри органічної хімії (кінець 1970-х років)

Колектив кафедри органічної хімії (кінець 1970-х років)

Колектив кафедри органічної хімії (2000-ні роки)

Кириченко А. І.

Савченко О. С.

Богза С. Л.

• у витоків кафедри фізичної хімії стояв акад. Кучер Р. В.

Відкрили її у 1968 р., а першим завідувачем був доцент Єнальєв В. Д., потім – професори Ніколаєвський А. М., Михальчук В. М. У Вінниці обов’язки завідувача кафедри виконували проф. Опейда Й. О., доц. Жильцова С. В.

Колектив кафедри фізичної хімії (початок 1970-х років)

Колектив кафедри фізичної хімії (початок 1970-х років)

Колектив кафедри фізичної хімії (початок 2000-х років)

• першу і єдину в Україні університетську кафедру вуглехімії і хімічної технології відкрив і очолив чл.-кор. Баранов С. М.

Колектив кафедри вуглехімії ї хімічної технології (початок 1970-х років)

Для Донбасу потреба в такій кафедрі була очевидною. Її завідувачі: проф. Шейнкман А. К., доценти Марштупа В. П., Зубкова Ю. М. Нажаль, у важкі 90-і кафедру розформували.

• шлях кафедри біохімії був трохи складніший.

Колектив кафедри біохімії (початок 1970-х років)

Викладачі кафедри біохімії (початок 2000-х років)

Колектив кафедри біохімії (2010 рік)

Кафедра була створена як структурний підрозділ кафедри органічної хімії для забезпечення підготовки біохіміків на хімічному, а не біологічному факультеті. Це був дуже сміливий експеримент, ідея якого належала академіку Литвиненку Леоніду Михайловичу та професору Євдокіменко Євдокії Фомінічні. Успішна реалізація цього задуму – беззаперечна заслуга першого завідувача кафедри біохімії професора Дадалі В. А. Виокремилася кафедра у самостійну тільки у 1976 році, хоча набір на спеціальність «Біохімія» було розпочато вже в 1965 році.

Завідувачі кафедри – професори Дадалі В. А., Гершиков О. Г., Шендрик О. М., академік НАНУ Попов А. Ф.

Перший декан факультету – проф. чл.-кор АН СРСР Мохосоєв Маркс Васильович. Після нього деканами обиралися: доценти Єнальєв В. Д., Кощєєв Г. Г., Марштупа В. П., професори Ніколаєвський А. М., Шендрик О. М.

Навчальний процес і робота наукових шкіл

До м. Донецьк перемістили вже сформовані наукові школи, тому вже на кінець 60-х – початок 70-х років кафедри почали плідно працювати.

Більше того, на факультеті було створену першу в університеті спеціалізовану вчену раду з захисту дисертацій, і вже у 1969 році було захищено дві перші кандидатські дисертації (Зубкова Ю. М. і Пандакова В. М.).

Розбудова університету

Проект університетського містечка було оприлюднено у 1965 році.

Проект університетського містечка

Корпус хімічного факультету побудували в 1973 році, одразу після головного корпусу університету, який з’явився в 1971 році. Цікавий історичний факт: один із архітекторів проекту університетського містечка, Володимир Спусканюк, невдовзі після завершення будівництва головного корпусу переїхав до м. Вінниця і, як головний архітектор міста, забудовував мікрорайон Вишенька, де на сьогодні розміщений головний корпус ДонНУ імені Василя Стуса, і, зокрема, навчально-науковий інститут хімії.

Підготовка і випуск фахівців

Хімічні факультети, як правило, малочисельні, оскільки потребують значних ресурсів. До 2014 року хімічний факультет ДонНУ був в Україні одним із найбільших. Хоча в різні періоди своєї історії цей показник дуже сильно коливався. Так, за щорічним випуском денного відділення кількість випускників становила від 48 до 122, а з 2000-го року цей показник стабілізувався на приблизно 100 осіб.

Хімічний факультет ДонНУ був відомий в Україні і далеко за її межами як факультет, що веде підготовку фахівців з двох спеціальностей – хімії і біохімії, а з 2010 року вже з чотирьох: хімії, біохімії, аналітичної і фізичної хімії. За весь час існування хімічного факультету було підготовлено близько 6000 фахівців. Серед наших випускників більше 30 докторів наук (до речі, це найбільший показник серед природничих факультетів університету). Приблизно 15–20 % наших випускників мають науковий ступінь кандидата наук. На сьогодні значна кількість випускників працює за фахом у багатьох країнах світу.

Матеріально-технічне оснащення, лабораторне та наукове обладнання

Починаючи з 2005 року, на хімічному факультеті було суттєво оновлено матеріальну базу. Станом на 2012 рік кафедри були добре укомплектовані сучасним обладнанням нового покоління, серед якого модернізовані рентгенофазові апарати ДРОН-2 і ДРОН-3, цифровий хемілюмінесцентний комплекс, газовий хроматограф з капілярними колонками, рідинний хроматограф «Shumadzu», високошвидкісні діодно-матричні спектрофотометри, атомно-абсорбційні й атомно-емісійні спектрометри. За узагальненою у «Scopus» діаграмою щодо ДонНУ імені Василя Стуса, на частку хіміків припадає 18 %, а з урахуванням інженерії та матеріалознавства – близько чверті.

Про сьогодення

У 2014 році ми стали вигнанцями. Не занурюючись у цю тему, підкреслимо, що за цих дійсно непростих обставин свою історичну місію виконав наш ректор – проф. Гринюк Р. Ф. Він вивів і зберіг університет. Тут слів просто подяки на його адресу замало. Але нам багато чим допомогли і допомагають наші випускники, небайдужі люди з бізнесу та різних фондів, влада м. Вінниця. Результати цієї допомоги і зримі, і масштабні.
3 листопада 2014 року ми зайшли в абсолютно порожнє неопалюване приміщення, де необхідно було починати все з «нуля».

Сьогодні це приміщення зовсім інше. Факультет отримав нове обладнання, оснащення для наукових і навчальних лабораторій, зокрема, спектрофотометри фірми Analytic Jena, сучасний атомно-абсорбційний спектрофотометр. З’явилися комп’ютери, відновлено корпоративну мережу, в університеті повною мірою впроваджено хмарні технології. Саме завдяки ним нам вдалося, маючи лише свої особисті ноутбуки, запустити у Вінниці навчальний процес спочатку в дистанційній, а потім і в очній формах. Так, нам поки що важко, але, як свідчить наша ж історія, не вперше, і ми приречені на успіх!

1 березня 2018 року хімічний факультет було реорганізовано у навчально-науковий інститут хімії. Сьогодні у його структурі функціонують кафедра біохімії та фізичної хімії (зав. кафедри – д-р хім. наук, проф. О. М. Шендрик), кафедра неорганічної, органічної та аналітичної хімії (зав. кафедри – д-р хім. наук, проф. Г. М. Розанцев) та навчально-науковий центр експериментальної хімії (в.о. директора – д-р хім. наук, проф. О. М. Швед).