Історія кафедри

Історія кафедри

Сучасна кафедра ботаніки та екології утворилася шляхом об’єднання двох кафедр: ботаніки та екології і фізіології та біохімії рослин.

Наукова діяльність кафедри спрямована на вивчення:
– сучасного стану флори (квіткових рослин, альгофлори, бріофлори) та рослинності
– екології рослин, взаємовідносин рослин в популяціях, біоценозах, в тому числі штучних (агрофітоценозах, культурфітоценозах тощо)
– резистентності рослин до дії чинників середовища
– питань вегетативного розмноження рідкісних декоративних рослин, інтродукції рослин, в тому числі з цінними господарськими якостями
– розробка методів фітоіндикації умов навколишнього середовища, фітодизайну та ландшафтної архітектури
– впливу фізичних чинників на ростові процеси грибів та рослин
– видове різноманіття мікофлори Вінничини

Кафедра ботаніки та екології була створена в 1965 році. Першим завідувачем кафедри ботаніки колишнього Донецького педагогічного інституту була кандидат сільськогосподарських наук, доцент Фельдберг Клавдія Антонівна (очолювала з 1965 до 1967 рр.). Коло наукових інтересів – експериментальний мутагенез деревних рослин, а також лікарські рослини Донбасу – знайшло відображення у більше 40 праць, серед яких монографія «Столові сорти винограду в Донбасі», наукові статті.

З 1967 р. педінститут був перейменований у Донецький державний униіверситет. Понад 20 років кафедру ботаніки (пізніше ботаніки та екології) очолював доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки України Федір Львович Щепотьєв (керував з 1967 по 1988 рр.). Відомий вчений в області дендрології, дендрофізіології, інтродукції, акліматизації та селекції деревних рослин Ф. Л. Щепотьєв був автором 558 наукових праць, серед яких понад 20 монографій. Його навчальний посібник «Дендрологія» витримало 3 перевидання, в тому числі одне — в Румунії. В результаті досліджень в області експериментального мутагенезу та мутаційної селекції деревних порід отримані цінні для господарства форми дуба звичайного, тополі волосистоплодної, біоти східної, клена сріблястого, шипшини звичайної, айви японської низької тощо.За створення елітних садів селекціонер Ф.Л. Щепотьєв був нагороджений двома бронзовими і великою срібною медаллю ВДНГ СРСР, а також численними дипломами і грамотами. Ф.Л. Щепотьєв створив велику школу фахівців, серед яких понад 20 кандидатів наук і 2 доктори наук.

З 1988 р. кафедру ботаніки та екології очолив заслужений діяч освіти України, академік Української екологічної академії, доктор біологічних наук Михайло Лукич Рева. М.Л. Рева створив наукову школу з питань рекультивації і зеленого будівництва, яка налічувала 22 кандидата і доктора наук. Результатом плідної роботи стали 220 наукові роботи, у тому числі 14 монографій, низка науково-популярних робіт. Для студентів-ботаніків М. Л. Рева підготував ряд методичних розробок і довідників з філогенії рослин, методики біологічних наукових досліджень, екології Донбасу.

Протягом наступних п’яти років (з 1995 по 1999 рр.) кафедрою керував Семен Павлович Швиндлерман, доктор біологічних наук, фахівець з питань екології рослин, дійсний член УЭАН, автор понад 80 наукових праць, співавтор монографії «Екологічні аспекти оптимізації агроекосистем південного сходу України». Напрямок його наукових і педагогічних інтересів — фітооптимізація техногенних екосистем, антропоценологія.З 2000 р. по 2008 р. кафедру ботаніки та екології очолював доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Української екологічної Академії наук (УЭАН) Олександр Захарович Глухов – відомий вчений в галузі інтродукції рослин, промислової ботаніки, автор концепції оптимального використання рослинних ресурсів з метою збереження біологічного балансу в екосистемах техногенних регіонів, на основі якої розроблені рекомендації з моделювання оптимальної продуктивності агрофітоценозів та підвищення якості продукції рослин ництва. О.З. Глухів вперше запропонував ряд нетрадиційних рослин місцевої флори і інтродукованих видів для використання в агросистемах степової зони України.

Основні результати наукових робіт А.З. Глухова викладені в 4 монографіях, довіднику і більше 140 інших роботах. З 2009 р. обраний член-кореспондентом НАН України. Велику увагу О. З. Глухов приділяв роботі з аспірантами, студентською молоддю.

З 2008 по 2019 роци кафедру ботаніки та екології  очолювала кандидат біологічних наук, доцент Наталія Михайлівна Лялюк. Вона є автором більше 250 наукових та методичних робіт, з яких 154 – фахових публікацій, 10 – міжнародних, в тому числі у наукометричних базах Scopus, Web of Sciences, а також навчального посібника «Геологія з основами геоморфології». Під керівництвом Н.М. Лялюк захищено кандидатські дисертації та вона є керівником аспірантів. Коло наукових інтересів: альгологія, біоіндикація, взаємодії у фітоценозах.

Восени 2014 р. через складну суспільно-політичну ситуацію на сході України, продовження збройного конфлікту на території м. Донецьк, з метою збереження життя і здоров’я громадян України Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про перенесення діяльності ДонНУ імені Василя Стуса у м. Вінницю, разом з яким переїхала і кафедра ботаніки та екології. Склад кафедри зазнав суттєвих змін, але вдалося відновити основні види роботи, створити нові наукові напрямки та забезпечити якісну підготовку фахівців у нових умовах, розвинувши інноваційні підходи та методи навчання. Кафедра постійно розвивається та оновлюється, формуючи,підтримуючи та розширюючи ботанічну традицію Поділля.

У 2019 році кафедру ботаніки та екології очолив кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри фізіології та біохіміїта, автор багатьох наукових публікацій Приседський Юрій Георгійович.

Кафедру фізіології та біохімії рослин засновано у 1966 р.Першим завідуючим кафедрою став доктор біологічних наук, професор С.Ф. Негруцький. Ним було створено наукову школу «Патофізіологія рослин та мікологія», наукові роботи якої відомі в Україна та за її межами. Так, наприклад, у 1973 р. видано, а у 1986 р. перевидано монографію «Коренева губка» професор Негруцького С.Ф., яка викликала значний інтерес в Україні, Польщі, Литві, Латвії, Росії, Білорусі, Фінляндії тощо. Значну увагу С.Ф. Негруцький приділяв вивченню стійкості дерев, кущів та трав’янистих рослин до промислових відходів. За цією тематикою захищено низку кандидатських дисертацій: доц. Поповим В.А., доц. Негруцькою Г.М.,доц. Приседським Ю.Г., доц. Єрьомкою О.В. та ін.

Колективом кафедри досліджуються фізіолого-біохімічні особливості їстівних. На цій основі розробляються технології отримання плодових тіл їстівних грибів: гливи звичайної, шампіньйона у промислових умовах, а також технології отримання ферментних препаратів молокозсідальної, целюлозолітичної та тромболітичної дії, біопрепаратів для боротьби з грибом коренева губка — патогенна хвойних лісів. Співробітниками кафедри було отримано 20 патентів України та авторських свідоцтв колишнього СРСР.На кафедрі протягом майже 20 років функціонає держбюджетна лабораторія (штат 4 ос.), яка виконує відповідні наукові дослідження. Ці наукові розробки носять як фундаментальний, так і прикладний характер. Треба відзначити, що на основі цих досліджень захищено 6 кандидатських та 1 докторська дисертація (за період 1997-2005 р.р.). Співробітниками кафедри до 2009 р. виконувались 2 госпдоговірні теми: «Виробництво посівного міцелію гриба гливи звичайної для промислового культивування» та «Отримання нових високопродуктивних штамів їстівних грибів».Також на кафедрі працювала держбюджетна лабораторія за науково-дослідною темою 17-1вв/16 «Отримання антиоксидантів та розробка способів утилізації промислових відходів і біоіндикації на основі вивчення прооксидантно-антиоксидантної системи базидіоміцетів».Через складну суспільно-політичну ситуацію на сході України, восени 2014 р. з метою збереження життя і здоров’я громадян України Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про перенесення діяльності ДонНУ у м.   Вінниця, разом з яким переїхала і кафедра фізіології та біохімії рослин.